Содержимое
§ 4. Листок. Будова листка. Роль листя в житті рослини. Листопад і його значення
На попередньому уроці ви дізналися про стебла рослин, їх будову та значення. Пригадайте, що таке стебло. Яке призначення стебла? У яких органах рослини відкладаються про запас поживні речовини? Як називається стебло дерева? Які бувають у рослин стебла? Чому прямостояче стебло отримало таку назву? Назвіть рослини, у яких стебла прямостоячі. Чим відрізняється витке стебло від повзучого? Які стебла в ліан?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про листок, його будову та значення в житті рослини.
Листок — це зовнішній орган рослини, бічна частина пагона. Листки бувають різних розмірів та форм. У рослин вони найчастіше пластинчасті. Розміри листків сягають від 2 міліметрів (у ряски) до 10 метрів (у пальм). У листках міститься речовина — хлорофіл. Вона й забарвлює листки у зелений колір.
Більшість листків складається з чотирьох частин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки.
Основа листка — це частина листка, якою він з’єднується зі стеблом. До основи прикріплюються інші частини листка. У деяких рослин вона має вигляд лише невеличкого горбочка в місці прикріплення листка.
Будова листка
Способи кріплення листків
Черешок — це звужена частина листка, яка спрямовує листкову пластинку до сонця. У деяких рослини черешок відсутній. Тоді листкова пластинка з’єднується із стеблом. Такий листок називають сидячим.
Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка. За розмірами вони менші від листка. Мають вигляд листочків, лусочок, вусиків, колючок тощо. Прилистки нерідко швидко відмирають. Вони непомітні в розгорнутих листках. Бувають листки й без прилистків.
Листкова пластинка — це плоска частина листка. Вона відповідає за виділення кисню, поглинання вуглекислого газу рослиною та виведення з неї зайвої вологи. У різних рослин листкові пластини відрізняються одна від одної. В одних листки прості, й складаються з однієї пластинки. У інших листки складні, і мають декілька листкових пластинок зі своїми черешками. Вони кріпляться до спільного черешка й при відмиранні опадають окремо.
Листкова пластинка має жилки. Від черешка по листковій пластинці йдуть товсті жилки. Від них у боки відходять тонші. Жилки в листку розгалужуються, роблять його міцним. По жилках рухаються соки рослин з поживними речовинами.
Прилистки шипшини
Прилистки ліщини
Простий листок (липа)
Складний листок (троянда)
Листки добре вбирають світло сонця й виробляють органічні речовини, необхідні для життя рослини. В одних рослин, наприклад у герані, у зелених листках на світлі утворюється переважно крохмаль. У листках пшениці утворюється крохмаль і цукор, а в листках цибулі — лише цукор.
Листя допомагає рослині випаровувати зайву вологу. Рослина сама визначає, скільки необхідно позбутися вологи. Також вона сама регулює відкриття й закриття продихів. Продихи — це мікроскопічні отвори на нижньому боці листка. Якщо рослини ростуть у посушливих місцях, вони випаровують більше води, ніж в умовах підвищеної вологості. Так само відбувається і в суху погоду. Коли потрібно уникнути надмірної втрати води, рослина закриває продихи.
Випаровування захищає листки від перегрівання. Також воно сприяє надходженню нової кількості вологи з кореня. Таким чином підтримується постійний рух води з мінеральними речовинами по рослині.
Пристосуванням до зменшення випаровування є листопад. Листопад — це масове опадання листків на холодний або спекотний період року. У помірних зонах дерева скидають листки на зиму. Це відбувається, тому що корені не можуть подавати воду із мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У жарких кліматичних зонах листя опадає в сухий період року.
Функції листка рослини
Запам’ятайте
Листок — зовнішній орган рослини, бічна частина пагона, яка складається з основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки.
Основа листка — частина листка, якою він з’єднується із стеблом і до якої прикріплюються інші його частини.
Черешок — звужена частина листка, яка спрямовує листкову пластинку до сонця.
Прилистки — пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка.
Листкова пластинка — плоска
частина листка, яка відповідає за виділення кисню й поглинання вуглекислого газу рослиною та виведення з неї зайвої вологи.
Продихи — мікроскопічні отвори, які розташовані на нижньому боці листка й забезпечують рослині випаровування.
Листопад — це масове опадання листків із рослини.
- 1. З яких частин складається листок?
- 2. Чому листки мають зелений колір?
- 3. Яке призначення черешка?
- 4. Де розташовані прилистки?
- 5. Чим відрізняється простий листок від складного?
- 6. Яке призначення жилок листка?
- 7. Що робить рослина за допомогою продихів на листках?
- 8. Що таке листопад?
- 9. Чому рослини скидають листя?
- 1. Запишіть у зошит назви частин листка.
- 2. Намалюйте в зошиті простий і складний листки.
Цікаво знати.
Водна рослина із назвою Вікторія знаменита у всьому світі завдяки своєму величезному листю. У діаметрі листя Вікторії майже 2 метри. Краї цього потужного листка загнуті вгору і витримують вантаж до 35 кг. Його можна порівняти з плавучою фортецею. Листок по краях покритий потужними колючими зубцями, а внизу — шипами. Незвичайне і його забарвлення: зверху зелений, а внизу — яскраво-червоний. Вода не затримується на цьому величезному блюдці. Листок не намокає, бо його поверхня покрита воском.
Цвіте Вікторія з жовтня до січня. Бутон приховує 4 колючих чашолистки, червоно-бурих зовні й білих всередині. Квітка Вікторії велика — до 35 см у діаметрі. ЇЇ численні пелюстки приємно й сильно пахнуть. Бутон розкривається швидко, прямо на очах, протягом двох-трьох годин. Дивовижно й те, що колір пелюсток змінюється. Спочатку вони сніжно-білі, потім рожевіють. До моменту опадання стають яскраво-рожевими.
Під час цвітіння квітки Вікторії виділяють багато тепла. Температура квітки й особливо приймочки на 10 градусів вища від температури повітря.
Плід Вікторії великий. Він дозріває під водою. За формою схожий на урну й містить до 400 насінин. Дозрівши, плід розпадається. Насіння, окутане слизом, схоже на ікру риб, спливає на поверхню води. Коли слиз розмивається, насінини падають на дно й проростають. У Бразилії насіння Вікторії смажать і їдять.
Листки Вікторії
1. Зовнішня будова листка
Основа листка — частина листка, якою він сполучається із стеблом і до якої кріпляться інші частини листка. Основа, яка охоплює стебло, як трубка, захищає пазуху листка із пазушною брунькою називається піхвою.
Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка. Захищають пластину листка, яка розвивається.
Черешок — звужена пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластину до найкращого положення відносно сонця.
Листкова пластина — плоска частина листка, яка виконує функції фотосинтезу і випаровування.
Листки, що мають черешки, називають черешковими . Листки без черешків називають сидячими .
Черешкові листки є у кропиви, липи, клена, дуба, осики, тополі, берези, яблуні, груші, вишні, сливи, аличі, волоського горіха, апельсина, мандарина, огірка, тощо.
Сидячі листки — у кульбаби, алое, льону, цикорію, пшениці, ромашки, гвоздики, тощо.
Прості листки складаються з однієї листкової пластинки. Таке листя у берези, клена, дуба, черемхи та інших рослин.
Складні листки складаються з декількох листових пластинок, з’єднаних із загальним черешком невеликими черешками. Такі листки — у горобини, ясена та багатьох інших рослин.
Чому листя буває різної форми?
Величезне різноманіття форм, розмірів і кольорів листя у рослин давно слугує джерелом подивувань і захоплень. Наприклад, листя бананового дерева приблизно в мільйона разів більше, ніж листя вересу.
Вважається, що розмір листка обмежений хитким балансом між тим, до якої кількості води має доступ рослина, і ризиком її перегрівання.
Між тим нове дослідження понад 7 тисяч видів рослин з усього світу дійшло висновку, що причина такого різноманіття все ж може бути трохи складнішою.
”Листок бананового дерева спроможний вирости до велетенських розмірів, бо банани природньо ростуть у дуже гарячих і дуже вологих місцях”, – каже керівник дослідження Ян Райт із Університету Макквері у Сіднеї, Австралія.
”Наша робота демонструє, що, взагалі-то, якщо у ґрунті достатньо води, то немає жодних обмежень щодо того, наскільки великим може вирости листок”, – зазначає він.
І, за його словами, це лише частина загадки про те, чому листя буває різних розмірів.
”Інша частина полягає тому, що більші листки мають тенденцію замерзати упродовж ночі”, – пояснює д-р Райт.
”І якщо ви складете ці інгредієнти разом – ризик замерзнути і ризик перегрітися – це допоможе зрозуміти різноманіття розмірів листків по всьому світу”, – каже вчений.
Автор фото, Michelle Leishman
Автор фото, Michelle Leishman
У світі існують сотні тисяч видів рослин – від найменших альпійських травинок до велетенських тропічних пальм.
Розміри їхнього листя вар’юються від 1 квадратного міліметра до 1 квадратного метра.
У тропічних джунглях домінують рослини із великим листям – і дослідники помітили це ще в 19 сторіччі. Тим часом рослини із маленькими листками виживають у пустелях і високих широтах.
Кілька десятиліть тому науковці зрозуміли, що різноманіття розмірів листя пов’язане із водою і температурою. Вони припустили, що ліміт того, наскільки великим може вирости листок, залежить від ризику перегрівання.
Тому, якщо дощів багато, рослини “реагують” на це великим листям.
Нове ж дослідження, опубліковане у журналі Science, припускає, що ця ідея працює лише в деяких частинах планети.
”Але в інших кінцях [планети] у цьому пазлі не вистачає частинок”, – каже д-р Райт.
”Ми вигадали нову основу для моделювання того, як вар’юються листки залежно від температури, залежно від клімату місця [у якому вони ростуть], – зазначає він. – Що ми змогли продемонструвати, так це те, що, можливо, у більш як половині планети ліміти розмірів, до яких може вирости листя, визначається радше ризиком замерзання вночі, аніж ризиком перегрівання упродовж дня”.
Фотосинтез
Нове дослідження проливає світло на те, як рослини можуть адаптуватися до потепління планети.
Фотосинтез – найбільш фундаментальний процес у рослин, у якому сонячне світло використовується для виробництва діоксиду карбону, а вода – для виробництва глюкози і оксигену.
Температура, концентрація СО2 і інтенсивність світла – це фактори, які обмежують інтенсивність фотосинтезу.
”Із кращим розумінням фотосинтезу – і ролі, який він виконує у визначенні розмірів листка – ми зможемо краще передбачати, як різні види рослинності зможуть змінюватися, залежно від змін клімату, і також як індивідуальні види будуть менше чи більше життєздатними у нових типах клімату у майбутньому”, – каже д-р Райт.
