Содержимое

Урок 84. Тема “Написання -н- і -нн- у прикметниках”.

Мета: вчити правопису -н- і -нн- у прикметниках; формувати вміння позначати відповідну орфограму та обґрунтовувати написання; розвивати здатність аналізувати, співставляти, порівнювати; удосконалити усне та писемне мовлення; виховувати любов до природи, почуття краси до рідного слова, культуру мовлення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методично-дидактичне забезпечення : підручник (Ермоленко С.Я. Українська мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./С.Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, М.Г. Жук. – К. : Грамота, 2014. – 272 с.; іл.), таблиця ( модель ЗХД ) , словник-довідник із культури української мови, фразеологічний словник.

Підніміть руки вгору, “спіймайте” уважність, наполегливість, творчість, добро, “пригорніть все до серці” і тихенько сядьте.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

– Чому по-різному пишуться слова священний і священик?

– Чому не подвоюється -н- у словах класний, гречаний,солоний?

– Чи достатньо вам знань, аби правильно записати ці прикметники?

1.Заповнити таблицю ( модель ЗХД ).

3.Мовна розминка «Скарбничка знань».

ІV. Етап організації виконання плану.

1. Заповнити таблицю ( модель ЗХД ).

Що знаємо?

Про що хочемо дізнатися?

Про що дізналися?

2. Орфографічний практикум

Записати слова, пояснити орфограми .

Не/безпечний, не/бідний, не/бувалий, не/вблаганний, не/вгамований, не/вдалий, не/вдачливий, не/великий, а малий, не/врожайний, не/втішний, не/веселий, а сумний, не/гайний. не/гарячий, а холодний, не/дбалий .

3. Мовна розминка «Скарбничка знань».

1. Наголошування слів: березн е вий, вітров и й, бойов и й, грошов и й, груш е вий, ді є вий, с и тцевий.

2. Знайти орфографічну помилку: Андрієв, Ігорев, стилєвий, життьовий, сторожива.

3. Відмінкові закінчення прикметників (провідміняти): безкраїй, безкрайній, довгий.

4. Слововживання: кохати рідний край, полюбляти дівчину, любити суниці, упадати в око.

4. Колективне дослідження-зіставлення.

Прочитати правила в підручнику, с.179 ,зіставити зі схемою на дошці, дібрати власні приклади.

-нн – з основою на н: стіна-стінний, день-денний;

з наголош. суф. –енн-, -анн- (-янн-), що означають збільшену міру ознаки: невблаг анн ий, неоцін енн ий, страш енн ий, здоров енн ий;

у прикм . священний, огненний, благословенний, блаженний;

-н- у прикм. з суф. –ин-(-їн-), -ан- (-ян-), -ен-, -н -: буквений, дерев’яний.

До кожного з поданих прикметників дібрати слово з твірною основою. Визначити спосіб творення, позначити словотворчий суфікс. Пояснити написання н та нн. Пояснити відмінність у значенні виділених слів.

Старовинний, годинний, мільйонний, глиняний, вечірній, тонкорунний, блаженний, гречаний, шипшинний, мишиний, машинний, калинниковий, калинняків.

Калинник – пиріг з малиною. Калинняк – зарості малини.

Раз – піднялись, два – присіли,

Спишіть текст, вибираючи правильний варіант написання ( на основі вправи 428 ).

Ознайомитись із словниковими статтями. Витлумачені в них слова ввести до самостійно складених речень. Пояснити вживання в цих словах н та нн. Скласти словникові статті, що витлумачують лексичне значення слів нездоланий – нездоланний.

Незбагнений. Якого не збагнули, не зрозуміли. Жила в ньому незбагнена потреба самоутвердження.

Незбагненний. Якого не можна збагнути, зрозуміти. Незбагненна мудрість . Синоніми: надзвичайний, феноменальний.

Несказаний. Не виражений словами, невисловлений. Несказані слова.

Несказанний. Надзвичайний, невимовний. Несказанне горе. Несказанна краса.

із культури української мови.

Розкрити значення фразеологізмів горобина ніч, , лебедина пісня, пояснити орфограми . Усно скласти з ними речення.

Упродовж літа буває декілька буряних ночей із градом, зливою і грозою. Злива інколи настільки сильна, що виганяє горобців зі схову, і вони літають усю ніч, жалібно
цвірінькаючи. Тому такі ночі називають горобиними. За народними уявленнями, в цей час нечиста сила справляє весілля. Тоді в небі лунає грім та вдаряють блискавиці: то Бог воює з нечестивцями. Різне птаство не знаходить собі місця, кричить і від страху ховається ближче до землі; несамовито реве худоба, стає страшно і людині, а тому запалюють страсні свічки. У деяких місцевостях вважали, що існує три такі ночі: перша — коли цвіте горобина, друга — коли починають цвісти ягоди, третя — коли ці ягоди зовсім достигають.

Горобців у народі також пов’язують із нечистою силою. Поширеним було повір’я, буцімто восени буває одна дуже бурхлива ніч, з громами і блискавками, коли злий дух збирає всіх горобців, насипає їх повні чвертки, тільки згортаючи долонею гірку: що в чвертці, то забирає собі, а що згорнуто, те лишається і плодиться далі. Справді, після таких ночей горобців стає менше.

Фразеологізм «горобина ніч» іноді вживають у значенні: несподівані події, які можуть привести до непередбачуваних результатів; бурхливе з’ясування стосунків.

Вислів відомий ще з античних часів. Він оснований на народному повір’ї, начебто лебідь співає тільки раз у житті — перед смертю. Його голос нагадує приємне звучання срібного дзвоника, а останній подих дуже мелодійний.

Найчастіше вислів «лебедина пісня» уживають, коли йдеться про останній твір митця.

Скласти міні-оповідання, виконавши попередньо завдання.

Від поданих слів за допомогою суфіксів утворити прикметники, що означають збільшену ознаку. Виділити суфікси, позначити місце наголосу, ввести їх у текст.

Страшний, високий, здоровий, широкий, сильний, товстий.

V. Контрольно-оціночний етап.

1. Вибірковий диктант (усно).

Із речень релігійної тематики вибрати застарілі (старослов’янського походження) прикметники з подвоєнням н.

Благословенная в женах, святая праведная мати Святого Сина на землі (Т.Шевченко). Блаженний муж, що йде на суд неправих і там за правду голос свій підносить (І.Франко). Співай, душе моя, могутню пісню Богу, натхненний зміст налий у мене, в форму вбогу… (Б.-І.Антонич). Очисть, о щедрий мій, душі моєї рани – отверзи двері покаянні! (М.Філянський). Лякається, трясеться Ірод окаянний… (Зореслав). Я розумію людські болі, серця їх зранені до тла, бо й сам не раз благав у Бога спасенний дух Його тепла (Л.Малецький).

Здійснення самоконтролю роботи за питаннями:

– Чи вдалося досягнути мети? Яким чином?

– Виконання яких завдань викликало труднощі?

– Що виявилося найважливішим?

– Над чим варто ще попрацювати?

– Чи справдилися очікування від уроку?

Опрацювати теоретичний матеріал підручника, с.179-181; виконати вправу 432(ІІ).

Пошукове завдання. З народного календаря випишіть прикмети, де будуть слова на вивчені орфограми «Написання –н- і –нн- у прикметниках».

Не викидайте пересолені котлети: що робити, якщо страва безнадійно зіпсована

Смачні котлети — одна з найулюбленіших страв. Звичайно, кожен має свої рецепти приготування.

Одне з найголовніших умінь – додати до фаршу правильну кількість солі, адже неправильно розрахувати кількість солі може навіть досвідчений кулінар. А ось якщо котлетний фарш виявився пересоленим, це виявиться лише коли приготовано цілу гору котлет. Разом з Рrostoway поділимося порадами професіоналів, як виправити ситуацію та врятувати пересолену страву.

Що робити з пересоленими котлетами

Для першого способу порятунку котлет потрібно почистити і нарізати шматочками картоплі. Після цього потрібно помістити її на сковороду, додати туди пересолені котлети, вершкове масло та трохи води.

Додайте зелень, спеції на свій смак. Накрийте кришкою блюдо і згасіть доти, поки не приготується картопля. Він убере в себе зайву сіль, а ви отримаєте повноцінне блюдо. Смачного!

Для пересолених котлет можна приготувати смачний соус. Для цього візьміть сметану, очищені томати, спеції, 1 ст. л. борошна та добре перемішайте інгредієнти до однорідної маси. Зі зрозумілих причин сіль не додавайте.

Помістіть на сковороду котлети та залийте їх соусом. Гасіть страву до готовності. Смачного!

Як варіант порятунку котлет – подрібніть їх, додайте сирий рис та томатну пасту, залийте водою та тушкуйте до готовності рису. В результаті у вас вийде страва, що нагадує то плов, то макарони по-флотськи.

Прибрати надлишки солі допоможе ще один спосіб. Помістіть котлети в пароварку або потримайте пару хвилин 20-30 і ваші котлети стан
уть смачними!

А перетворити котлети на кулінарний шедевр можна за допомогою одного інгредієнта. Спробуйте — і вам сподобається!

Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий переносимо за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

1. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку, не переносимо в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо.

2. Не можна розривати сполучення букв дж, дз , які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати : над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

3. Не можна розривати сполучення букв йо, ьо. Наприклад: па-йо́к, (а не пай-о́к), сльо-за́ (а не сль-оза́).

4. Апостроф , м’який знак , й при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько), ба́й-ка (а не ба́-йка), стій-ки́й (а не сті-йки́й).

5. Коли корінь починається на голосний , то перенос здійснюємо довільно: ро-зора́ти, роз-ора́ти, ро-зо-ра́ти; бе-зупи́нно, без-упи́нно, безу-пи́нно, але коли на приголосний , то від кореня його не відриваємо: до-зрівати (а не доз-рівати), ви́-правдання (а не ви́п-равдання).

6. При збігу однакових приголосних одну літеру залишаємо, а другу переносимо в наступний рядок : за-ко́н-ний, розрі́с-ся. В іменниках з подовженим приголосним можливий подвійний перенос: знан-ня́ і зна-ння́; жи-ття́ і жит-тя́.

7. Не розриваємо при переносі односкладові префікси перед приголосними: над-мі́рний, най-бі́льший (а не на-дмі́рний, на-йбі́льший).

Кількаскладові префікси при переносі можна розривати: пе-ре-працюва́ти, пе-ред-гро́ззя.

8. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:

  • багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий),
  • восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний),
  • далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

10. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами:

Це правило поширюється й на суфікси:

  • бли-зьки́й і близь-ки́й,
  • видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во,
  • га́ли-цький і га́лиць-кий,
  • росі́й-ський і росі́йсь-кий,
  • убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во,
  • суспі́льс-тво й суспі́льст-во.